Всім доброго дня, шановне панство. Авжеж окрім кацапів. Вже дуже давно нічого не писав. Причин на це дуже багато. Після 14-го року війна. Далека, але війна. Потім робота, знову робота та ще робота та кожен день новини про ту далеку війну. Проєктів за ці декілька років було, але або дуже специфічні, або руки не доходили щось писати. Але з 24 лютого 2022 року все перевернулося з ніг на голову. Війна перестала бути далекою, а стала навіть дуже близькою. Із всіма “прєлєстямі” руського миру. Окупація, танки за вікном, брудні, смердючі російські солдати та агітаційні плакати на кожному кроці, що “расія тут навсєгда” та що ми знову “адін нарот”. Про викорінювання всього українського – навіть не кажу. Життя у Бердянську все гіршало та гіршало, продукти дорожчали, ліки зникали, кращі люди виїжджали з Бердянську, деякі зникали у катівнях потомків радянських НКВДстів. З’явилося безліч незрозумілих “лічностєй”, яких у місті ніхто ніколи не бачив. Бердянськ курортне місто – тож у місцевих на це нюх. Тож як то не було тяжко кидати домівку, але наприкінці літа було прийнято рішення їхати якомога далі від цього гнидника, що зветься “руський мир”. З усіх варіантів була обрана Канада, як найбільш лояльна для тих українців, хто шукав прихистку. Не буду писати про деталі, стаття не про це, але один із нюансів будь-якого далекого переїзду у тому, що великі обсяги речей із собою не візьмеш. Також у Канаді 120 В замість наших 220. А дуже хотілося взяти із собою якомога більше інструменту. Якщо із девайсами з живленням від батарей особливих проблем немає, то з паяльником було набагато складніше. Тож ось що вийшло…



З типом сумнівів не було ніяких. Т12 і тільки Т12. Компромісним рішенням стало використовувати як джерело живлення для паяльника блок живлення ноутбука, вони всі зазвичай без проблем працюють від 120 В. Так, я розумію, зараз ви мені заперечите, що живлення має бути 24 В. Так. Але ж це компроміс, щоб зекономити місце у валізі. Також випробування виявили те, що все дуже гарно працює від 19 В, потрібна температура підтримується. Тож чому б ні. Габарити плати дуже маленькі – 66×46мм, висота ну може десь 20 мм. Використані малогабаритні совкові АЛС314A1. По-перше, тому що були, по-друге, тому що дійсно маленькі, по-третє, китайські вже набридли. Серце – мій улюбленець – STM8S003. Також із цікавого – паяльник. Придбаний десь рік-півтора тому на Аліекспрессі. Алюміній. Та ще має датчик руху. Звичайний ртутний контакт, який в залежності від положення у просторі або замкнений, або розімкнутий. Тож з’явилася можливість реалізувати автоматичне енергоощадження, повне виключення та легкий вихід із цього режиму без користування кнопками безпосередньо на станції. Також мені особисто на всіх моїх станціях завжди не подобалася відсутність декількох запам’ятованих температур зі швидким доступом. Додайте ще можливість регулювати крок налаштування температури, регулювання таймера засинання та програмне тонке налаштування температури та отримаєте майже станцію мрії. Чи ні? Так! Є ще одна ексклюзивна функція. Так званий режим overdrive. Це коли вам потрібно випаяти щось дуже тепломістке, ви викручуєте температуру паяльника до максимуму (зазвичай 450 С), випаюєте та…. забуваєте про це. Потім через годину-дві бачите, що жало від такої ситуації трохи “потемніло” і розумієте що строк його експлуатації “трохи” скоротився. Знайомо? Отож-бо… Тож буде тут ще така функція Overdrive. Утримуємо пару секунд кнопку “+”, чуємо “пік” та бачимо зворотний відлік (максимально 90 С, теж регулюється). По закінченню станція повернеться до попередньої температури.Цікаво? Тож йдемо далі.


Опис роботи.
Після увімкнення станція автоматично переходить у режим очікування. Тож бачимо OFF на дисплеї. Увімкнути можна тільки кнопкою “ON”. Станція пам’ятає останню температуру, тож продовжуємо з того, чим закінчили. Під час активної роботи ви побачите як моргає LED4. Це лише візуалізація роботи датчика руху. Ні, запалений світлодіод не значить, що контакт замкнений чи розімкнений. Світлодіод змінює свій статус по черзі. Ось і все. Є зміна – тож таймер сну та підігріву обнулений. Це все, що вам потрібно знати.

Таймери. Стосовно цих таймерів. Їх два. Перший – це енергоощадження. Він фіксований на 5 мінут. Якщо ви не брали паяльник до рук – через 5 мінут температура впаде до 200 С. На індикаторі ви побачите -L-, що значить “low”. Споживання енергії у такому режимі – мінімальне, також мінімальний час на повертання до робочої температури. Дуже зручно та дуже економить жала. А китайський T12 ніколи не був занадто довговічним. Якщо ж паяльником не користуватися 30 хвилин (регулюється у налаштуваннях) – він відключиться повністю.

Робота. Мінімальна температура 220 С, максимальна 450 С. регулюється кнопками “+” та “-“. Крок переналаштування 2, 5 та 10С. 5 за замовчанням. Останнє значення запам’ятовується. Як я вже і казав – є функція “overdrive”. Довге натискання на “+” вмикає на 90 секунд цей режим. Так зручніше буде відпаяти якийсь великий конденсатор або щось із великими полігонами міді. Всі більш-менш важливі події дублюються звуковими сигналами різних тонів. Якщо в процесі роботи у вас десь зникне контакт із жалом – на дисплеї ви побачите “-t-“.

Профілі. Також є три температури, які ви можете запам’ятати. Це набагато зручніше, ніж ганяти цифри на дисплеї з економічних 330…340 С до 420…430 С. І те і те я використовую. А також щось посередині, тож три – це саме те, що треба. Користуватися дуже легко. Кнопка M/OK циклічно перемикає на дисплеї P1 / P2 / P3. Якщо натискати досить швидко, можна довго ходити по колу. Але якщо зупинитися на якомусь значенні – через пару секунд увімкнеться температура асоційована з профілем 1, 2 або 3. Також ви можете внести до пам’яті власні значення. Спочатку поставте бажану температуру на дисплеї. Після довгого (>2c) натискання на M/OK на дисплеї буде моргати P1. Кнопками “+” та “-” можна обрати профіль, який буде перезаписуватися. P1 або P2 або P3. Після вибору натисніть знову М/OK.

Налаштування. Для того, щоб потрапити до меню налаштувань – потрібно вимкнути живлення, затиснути кнопку “ON” та увімкнути живлення.
Перший пункт це крок переналаштування температури. Ви побачите щось, на кшталт 505, де 05 будуть блимати. Під першою “5” малася на увазі літера S, тобто Step. Кнопками “+” та “-” ви можете обрати крок 2, 5 чи 10. Щоб продовжити натисніть М/ОК.
Другий пункт це точне налаштування температури. За замовченням ви побачите мигкий “0”. Доступні значення у діапазоні від -50 до 50. Це програмна корекція значень АЦП, для тих, хто не дуже хоче підбирати резистор R15, або якщо потрібно зробити корекцію для вже зібраного та налагодженого пристрою. Вибрали? Тиснемо M/OK.
Третій пункт. OFF таймер. Доступні значення 10,20,30 та 40 мінут. Перед значенням літера “о”. Пояснень, вважаю, не потребує.
Четвертий пункт.  Overdrive. Або Boost, тож літера “b”. Про нього все є вище. Доступні значення 30, 60 та 90 секунд. Обираємо та завершуємо налагодження кнопкою M/OK.
Якщо що – то значення за замовченням – більш ніж прийнятні, тож налаштування можете і не робити. 

Стосовно налагодження заліза. Потрібно буде тільки підібрати резистор R15 для того, щоб температура на дисплеї більш-менш збігалася з температурою жала. Існує дуже багато методів, я зазвичай міряю звичайною термопарою типу “К” у каплі припою поруч із жалом. Все інше починає працювати відразу.

Деякі деталі могуть бути замінені. Наприклад як транзистор T1 можна використати будь-якій P-канальний MOSFET із максимальною напругою 30 в та током від 8-10 А та вище. Замість ОП можна використати будь-який із входом на польових транзисторах та R2R виходом. Швидкість значення не має. Живлення можна використати 24 В замість 19 В, нічого змінювати для цього не потрібно. Індикатори можна використати будь-які, аби були із загальним анодом. Бузер я використав керамічний. Скоріш за все буде працювати й звичайний, але можливо потрібно буде підібрати R14.

Перепрошую за відсутність фото самого девайсу. Він працює, але наразі виглядає не дуже добре. Дороблював корпус абияк за день до від’їзду. Можливо трохи пізніше.


Файли до проєкту:
1. Прошивка
2. Схема, плата

P.S. До написання статті підштовхнуло декілька факторів. Авжеж це перед усім купа часу, що з’явився. Але також трохи піднесений настрій стосовно сьогоднішнього звільнення Херсону. Вітаю всіх Херсонців із днем Звільнення від рашистсько-фашистського агресора. Сподіваюся і до мого Бердянська скоро діло дійде.

P.P.S. від 11.11.25. Дивні дива з цим проектом творяться… Щось не шиється ні у кого той клятий STM8. Ну добре… ТУТ тепер можна скачати архів з ПОВНИМ проектом для STVD. Алгорітм дуже простий. Відкриваємо через File –> Open Workspace. Потім перевіряємо у Debug Instrument –> Target settings що таргет стоїть SWIM STLink. Потім запускаємо Start Debugging, і STVD прошиє процессор. Все. Вимикаємо живлення, відключаємо SWIM та можна пробувати. А… Ще… Ще тепер ви можете щось змінити в коді під себе. Авжеж якщо щось вдасться зрозуміти у моєї писанині. Good luck!